Пішла киця по водицю

Пішла киця по водицю

Та й упала у криницю,

Пішов котик рятувати —

За вушечко витягати.

Витяг кицю за вухо

Та посадив, де сухо.

Киця котка не баче,

Сидить собі та й плаче:

— Одна була хустина,

Та й ту в воду впустила!

Котик каже:

— Побудь тут,

А я піду знайду прут,

Та виорем нивку,

Та посієм материнку.

Материнку пожнемо

Та повезем продамо,

Тобі хустку купимо,

І запаску червоную,

І стьожечку шовковую!