MY PLANET MY PLANET

цікавий сайт для всієї родини


МАВПА 2016


 
Фонові малюнки для робочого столу

Тигр і засушений персик

корейська народна казка

Переповів з корейської Вiктор Паюк


Жив колись у глибокій гірській долині могутній тигр. Його ревіння жахало всіх птахів і звірів. Проте і могутні тигри можуть попадати в кумедні ситуації.

Якось наш тигр прокинувся від пообіднього сну й відчув, що зголоднів. Надворі вже сутеніло. І тигр вирушив до сусіднього села. Він наблизився до невеличкої селянської хати з прибудованим до неї хлівцем і побачив, що там додивляється один із своїх снів корова.

«Зараз влаштую собі чудовий бенкет!» — подумав тигр.

Та раптом у хаті заплакала дитина. Мати почала заспокоювати її:

— Тихо, доню, тихо! Он до нас іде величезна дика кішка! О, яка вона страшна!

Однак дитина не зважила на материні слова, її плач і далі виповнював хату.

«Звідки ця жінка довідалась, що я тут?» — подумав тигр.

— Цить, доню! Велетенська кішка вже зовсім поруч! — знов проказала мати.

Тигр сподівався, що дитина затихне, але вона продовжувала вередувати.

— Доню, ось засушений персик, — долинуло з-за стіни.

Дівчинка вмить замовкла, а тигр зі страху аж заклацав зубами.

«Хто цей Засушений Персик? — подумав він. — Дитина не злякалась такого страхітливого звіра, як я, але зразу перестала плакати при згадці про Персик! Він, бачу, сильніший за мене. Якщо я попаду йому на очі, цей Персик неодмінно схопить і розтерзає мене».

Долаючи жах, тигр заповз у хлівець, де лежала корова.

І тут він побачив якогось чоловіка. То був злодій. Злодій хотів украсти корову. У суцільній темряві він намацав тлусту тигрову шию, накинув на неї мотузку і рушив до дверей.

«За цю безрогу корову я матиму купу грошей», — втішався злодій. А тигр був ні живий, ні мертвий.

«Тепер мені край! — думав він. — Це, мабуть, і є Засушений Персик, що про нього казала своїй дитині жінка. Якщо я зареву або нападу на нього, він неодмінно повечеряє мною. Отож краще скорюся».

А злодій був неабияк втішений, що йому попалась така покірна, така лагідна корова. Він вирішив сісти на неї верхи, але зразу відчув, що тут щось негаразд. Скочивши тигрові на спину, він з переляку затремтів: «Що за мана! Це ж не корова, а тигр! Треба якнайміцніше обхопити руками його шию, бо він роздере мене на шматки». І злодій так стис тигра, що той і своєї власної слини не міг ковтнути. «О, я пропав! — ледве видихнув тигр. — Цей проклятий Засушений Персик задушить мене. Єдиний вихід — скинути його із спини й дременути навтьоки».

І тигр, як скажений, застрибав, вигинаючи коромислом спину. А злодій тримався з останньої сили. Він знав: якщо гепне на землю, то лютий звір тут-таки й роздере його. Ні тигр, ні злодій не хотіли вмирати. Отож чим дужче стрибав тигр, тим міцніше стискав йому шию верхівець. Нарешті тигр не витримав і кинувся до лісу. Коли він пробігав під крислатим деревом, злодій учепився за товсту гілляку, спритно, як білка, видряпався на неї і тільки тут перевів дух. А тигр, відчувши несподівану волю, радісно заревів на весь ліс: «Я позбувся Засушеного Персика! Я скинув із себе найлютішого велетня! У змаганні з ним я вийшов переможцем! О, це не кожному тигрові під силу! Я найхоробріший, я найспритніший звір у світі!»