MY PLANET MY PLANET

цікавий сайт для всієї родини


МАВПА 2016


 
Фонові малюнки для робочого столу
Дмитро Прилюк

Прилетіли ластівки


Усі птахи — неабиякі трудівники. Від світання до смеркання вони не знають утоми, будуючи житло, добуваючи їжу, годуючи малят. І завжди в них порядок і злагода, хоча, звісно, не обходиться без порушень. Ось про який випадок розповів мені мій друг — старий комбайнер.

— Ластівки — вони до людей завжди горнуться, — розказав він. — І селяться попід хатами або навіть над порогами. А в мене був випадок, що ластівки в комбайні гніздо зліпили, під дашком кабіни, де сидять комбайнери. Приходимо ми з помічником виводити машину в поле, аж чуємо: щось над головами попискує. Подивилися — пташенята. Що було робити? Тут жнива, машини в поле поспішають, а у нас в кабіні ластів'ята. Боязно й мотор запускати.

Задумались усі: справді, як тут бути з гніздом і пташенятами? Не чекати ж, поки вони підростуть.

— А не пробували пересадити малят в інше гніздо? — поцікавився я.

— У яке? Де його взяти? — знизав плечима мій друг. Ні, ми зробили інакше, — розповідав далі комбайнер. — Просто виїхали на жнива... з пташенятами.

— Не побоялися?

— Ні, бо чіпати їх у гнізді ніяк не можна. У перший день працювали недалеко від табору механізаторів. Старі ластівки любісінько знайшли комбайн у полі й весь час годували своїх діток. Благо, поживи в полі вдосталь, комашня з-під комбайна хмарою розлітається.

Наступного дня треба було збирати лан пшениці кілометрів за три від табору. Це вже складніше. Товариші, жартуючи, радили нам запастися кормом і самим годувати ластів'ят під час роботи. Але ми вирішили ризикнути і далеченько від'їхали комбайном. Гадали, що батьки розумні, розшукають.

— І знайшли? — не втерпів я.

— Аякже! Хіба могли вони покинути своїх діток голодними? Де діти, там і їхні батьки. Так і літали всі жнива за комбайном, поки в ластів'ят не зміцніли крила. А тоді й залишили гніздо: мабуть, полетіли у вирій.

Треба сказати, що довгий час люди не знали, куди відлітають ластівки на зиму. Дехто навіть твердив, що вони нібито зимують під водою, бо люблять за тепла літати над річками та озерами, черкаючи воду крильми.

Колись давно німецький натураліст Йоганн Фріш, щоб перевірити це припущення, піймав двох ластівок і обв'язав їм ніжки червоною ниткою. Учений міркував так: якщо пташки живуть на дні озера, то нитки обов'язково від води полиняють...

Це, по суті, була перша спроба кільцювання птахів, яке тепер проводиться в усьому світі. Тільки тепер на ніжки птахів чіпляють металеві кільця з позначками. По них і встановили, що ластівки відлітають аж до Африки і там, поблизу екватора, зимують. Вони рано відлітають звідси і пізно повертаються, коли у повітрі вже багато комах їхньої основної поживи.