Не поділили

Художник Т. Капустіна

Шофер нашого села якось повертався з рейсу, коли стемніло. І раптом попереду на трасі фари висвітили чотири вогники. Шофер, звісно, натис на гальма, вискочив на шосе. І не повірив своїм очам: дві дебелі лисиці — одна за вухо, друга за ногу — тягли дике порося. Те кричить не своїм голосом, упирається об асфальт, а рудим хоч би що. Водій крикнув на них, замахав руками — не дуже й злякалися! Гарчать, а порося не відпускають, навіть укусити готові. Тоді шофер схопив лопату і замахнувся нею на лисиць. Одігнав. А порося забрав додому. Промив рани, нагодував і в саж зачинив, до свійських поросят. Нічого, звикло...