Леонід Куліш-Зіньків Загадки
Киці спиться І не спиться, Білий сон Приснився киці. Білий, теплий, з пінкою — Вмилась киця слинкою. Що ж то сниться Милій киці? Тут не можна Помилиться. молоко
У лісі сімейка Зібралась маленька. Стоять під пеньочком З матусею дочки, А там біля татка — Тоненькі хлоп'ятка. опеньки
По стежині, по дорозі Бігти я у них не в змозі, По снігу не йдуть як слід: До вподоби — тільки лід. ковзани
Лізе рак і гірко плаче. — Ти чого розплакавсь, раче? — Звідси я мерщій втікаю: Крук мене перекривляє. рак — кар
Знизу вгору, Потім вниз Чудо-віз Мене повіз: Без руля І без коліс Тягне вгору — Потім вниз. ескалатор
Налічив я у вівторок На березі птахів сорок. «А» додав і — дивина — Залишилася одна. сорока
У своїй фортеці Заховався я. Треба відгадати Вам моє ім'я. Може, відгадати Справа не важка, Тільки як зробити Це без молотка? горіх
Хоч зубата, Та не їсть. На дерева Має злість. пилка
Ніжки маю, Маю спинку, Та не схожий На тваринку. стілець
Дивувались довго ми — Збудували міст громи. Та по ньому я і ти Не зуміємо пройти: Він далеко і високо, Досягне його лиш око. веселка
Хто таку тварину знає: Губить хвіст, коли втікає. Не шукає й не пита, Хто знайшов її хвоста, Бо секрет для себе має — Хвіст швиденько відростає. ящірка
У зеленому гаю Під березою стою. Через те і маю я Теж березове ім'я. підберезник
Вмостився на ніжці М'ячик великий. — Гляньте, на ньому Гори і ріки. Бачу країни, Моря, острови... З м'ячиком цим Подружіться і ви. глобус
З-під снігу з'явився, Прокинувсь від сну, Усіх запросив Зустрічати весну. підсніжник
Подивіться — Тітка біла Казанок якийсь Наділа. Із мітлою В ранню пору Зупинилась Серед двору. снігова баба
І не дощ, І не сніг Впав із хмари І побіг. град
Зиму всю Лежало скло, А весною Попливло. лід
Братики одного віку Мають хатку невелику — Не велика, не мала, Та багато в ній тепла. рукавичка
Похвалялися звірятка: — А у нас є гарна хатка, І стоїть серед води, Спробуй, друже, — підійди. бобри
Місяць місця не знаходить. До братів щороку ходить. — Десь я дні згубив, брати, Поможіть мені знайти. місяць лютий
І зимою, і весною Ми з сестричкою-сосною У зелених сукнях з хвої, Лише раз на рік до часу Одягаємо прикраси. ялинка
Виріс у полі На добрій землі, Місце найкраще Знайшов на столі. хліб
У бабусі на городі Дивина росте та й годі. Круглобока, наче м'ячик, Та чомусь вона не скаче. гарбуз
Коли я заплачу, діти, Посміхнеться в полі жито, Заспівають залюбки Срібним голосом струмки. дощ
Я живу собі в норі, А гуляю по дворі. У норі сусід мій — кріт, На подвір'ї ворог — кіт. мишка
Дуже гарна Біла квітка, З тої квітки Буде нитка. бавовна
Йде дивак, дивак і все: Капелюх в руках несе. — Глянь, — кажу Наталочці, — Капелюх на паличці. парасолька
Три сестри й три брати
З праці йдуть до хати. Їх сестриця сьома Зустрічає вдома, Кличе до світлиці Їсти паляниці. дні тижня
2008 - 2018. © My Planet - цікавий сайт для усієї родини. |