Добрий мак

Ну й мак же красивий

розцвів серед поля!

Повз нього

байдужим

не пройдеш ніколи.

Мурахи спинялись

і коники клякли

од тої краси

незвичайнго маку.

І навіть

завжди заклопотані

бджоли

повільно літали

над маком

по колу.

А макові — що?

Ну, вродився такий.

Красою пишатись йому —

не з руки...

Та й він —

не пишався,

а всім усміхався

і з кожним

привітно і чемно

вітався.

І кожний найкращого

макові зичив,

і всім

веселіше ставало

утричі!

Бо знали чудово,

що добрій красі

не заздрять,

а тільки

радіють усі.