Дідусь Кам'яна Голова

китайська народна казка

Переклад з китайської Івана Чирка

Художник Є. Звєздов

Колись давно біля підніжжя гір жили два брати. Старший брат одружився і почав ділити господарство з молодшим. Забрав усе собі, а молодшому дісталася лише мотика та солом'яний дощовик.

Щоранку ходив молодший брат з мотикою в гори розкопувати цілину. Прийшовши на місце, він клав свій дощовик на скелю, яка нагадувала дідову голову, і промовляв:

— Дідусю Кам'яна Голова, нехай мій дощовик тут полежить.

А скеля й справді була дуже схожа на дідову голову, і якось одного дня вона заговорила до парубка:

— Хлопче, ти копаєш цілину і дуже стомлюєшся. Зший з полотна мішок у три аршини і три вершки завдовжки і принеси його з собою, то я дам тобі трохи срібла.

Увечері молодший брат засвітив каганець і почав з різного ганчір'я шити мішок.

Наступного дня дідусь Кам'яна Голова накидав йому з рота повний мішок срібла. Молодший брат тримає мішок та тільки говорить:

— Годі, та годі, вже багато!

— Ти гарно попрацював, копаючи землю, і заслужив це срібло, — відповів йому дідусь Кам'яна Голова.

Радісний повернувся молодший брат додому з мішком срібла на плечах.

Довідався про це старший брат, взяв у меншого мотику й дощовик і подався в гори.

Щоб примусити дідуся Кам'яну Голову говорити, він навалив йому на спину купу каміння. Не витримав дідусь Кам'яна Голова такого тягаря та й каже:

— Принось і ти завтра полотняний мішок в три аршини і три вершки завдовжки, я дам тобі срібла.

Почув старший брат ці слова та бігом додому. А дідусь йому навздогін:

— Ти тільки про срібло думаєш, а каміння з моєї спини не поскидав, хочеш, щоб мене задавило!

Тільки тоді брат повернувся і поскидав каміння з дідової спини.

Прийшов наступного дня старший брат з мішком у три сажні і три аршини завдовжки. Почав дідусь Кам'яна Голова плювати йому срібло в мішок, мішок наповнився, а брат знай кричить:

— Мало, ще мало!

Надумався старший брат вигребти все срібло у дідуся Кам'яної Голови з горла і засунув йому в рот руку. Розгнівався дідусь Кам'яна Голова і затис його руку в роті.

Райтом пішов сильний дощ, вода понесла срібло і засипала землею, а старший брат кричить та стрибає на місці, а витягти руку ніяк не може.

Почула про це нещастя дружина старшого брата, прибігла його рятувати, але дідусь Кам'яна Голова не випустив руки з рота.

Так минуло три роки. Нарешті вирішила дружина відрубати чоловікові руку. Заплакав гірко старший брат, а дідусь Кам'яна Голова посміхнувся, розтулив рота й випустив руку.