Безхвоста лисичка

ассирійська народна казка

переклав з ассирійської Є. Варда

Жила собі бабуся. Бідно жила, не було в неї нічого, лише одна коза.

Та от унадилася до неї в комору хитра лисичка і стала молоко випивати. Тільки здоїть бабуся козу, переллє молоко в глечик, як воно десь і дінеться.

Вирішила бабуся вистежити злодія.

Поставила вона повний-повнісінький глечик, а сама заховалася й чекає. Аж гульк — прийшла хитра лисичка і почала весело й безтурботно хлистати молоко. Розсердилася бабуся, вхопила замашну палицю і так уперіщила нею лисичку-злодійку, що в тієї й хвіст відпав.

Побігла лисичка до лісу без хвоста. Побачили її подруги і ну з неї сміятися. Розсердилася вона на них, вийшла на дорогу й прикинулася мертвою.

Коли це їде весільний поїзд із нареченою. Дивляться люди — лежить на дорозі мертва лисиця, вони й узяли її на воза. Наречена поклала лисичку собі на руки й почала гладити ніжну шерсть. Хитра ж кумася розтулила повіки, глянула на наречену й шепоче їй:

— Зараз розкажу всім, яка ти погана, як лихословиш та яка нетямуща до роботи.

— Не говори такого, лисичко, — запросилася бідолашна дівчина, — я тобі що хочеш дам.

— Дай мені тоді своє весільне вбрання та обручку.

От наречена їй усе те й віддала.

Забрала хитра лисичка дівоче вбрання, обручку та й скочила з воза. Люди — за нею, але де там наздогнати лисичку, дременула до лісу так, що аж закурилося.

Вдягла лисичка той убір і походжає в ньому межи подруг. А ті так дивуються, аж слина тече з рота від заздрошів.

— Де ти взяла таке вбрання, подружечко? Скажи й нам.

— Добре, — відповідає та. — Ходімте зі мною.

Повела вона подруг на став, знайшла ополонку, наказала встромити туди хвости. Ті й повстромляли. А мороз як ушкварить, то скоро лисячі хвости й примерзли. Тоді хитра лисичка вхопила палицю і ну лупцювати подруг, аж ті мало дух не спустили. Стали вони рватися з того місця, та де там — хвости так попримерзали, що довелося їх залишити в ополонці, а самим тікати від палиці хитрющої подруги.

А лисичка знов пішла до бабусі й почала просити в неї свого хвоста.

— Гаразд, — каже бабуся. — Як віддаси мені молоко, то я віддам тобі хвоста.

Тоді лисичка пішла до кози й попрохала:

— Дай мені молока.

А коза їй:

— Принеси мені трави.

Пішла лисичка до косарів і просить:

— Дайте мені трави.

А косарі їй:

— Принеси нам води.

Пішла лисичка до джерела й просить:

— Дай мені води.

А джерело їй:

— Піди в село, приведи до мене дівчат, нехай вони потанцюють, тоді дам тобі води.

Пішла лисичка до дівчат і сказала:

— Підіть потанцюйте біля джерела.

А дівчата їй:

— Принеси нам черевички.

Пішла лисичка до шевця та й каже:

— Дай мені черевички.

А швець їй:

— Принеси мені яєць — дам тобі черевички.

Прийшла лисичка до курей, попросила в них яєць. А ті й кажуть:

— Принеси нам зерна — дамо яєць.

Пішла лисичка, принесла курям зерна, ті й дали їй яєць. Лисичка понесла яйця шевцю. Швець дав їй черевички. Лисичка понесла черевички дівчатам. Дівчата прийшли до джерела й потанцювали. Лисичка набрала з джерела води й віднесла косарям. Косарі дали їй трави. Вона понесла траву козі. Коза дала їй молока. Взяла лисичка молоко й віднесла бабусі. Бабуся повернула їй хвоста.