| |
В нас нова сьогодні гра,
Нумо з нами, дітвора!
Одягайтеся тепліше
Та у двір біжіть скоріше.
Тут лапатий, чистий сніг
Покривалом білим ліг.
Зробим з снігу ми споруди,
Ми полярниками будем!
Вся команда вже надворі.
Всі полярники у зборі.
Та летіть на північ як?
Де узяти нам літак?
До санчаток прикріпили
Ми легкі картонні крила.
Гірка — наш аеродром,
Злетимо ми літаком.
Загудів мотор: — Гу-гу! —
Йдем на північ крізь пургу.
Ми полярники віднині,
Ми зимуєм на крижині.
А крижина серед двору,
Серед бічого простору.
Для зимівлі нам спочатку
Треба вибрати площадку,
Перевірити як слід,
Чи міцний під нею лід?
В нас для цього є лопати,
Всі уміємо копати!
А малий Іванко біг,
По коліна вгруз у сніг.
— Не лякайся ти, зажди:
Зараз виручим з біди!
Є площадка крижана —
Для полярників вона!
Щоб на кризі зимувати,
Треба дім побудувати.
Кулі снігу ми качаєм,
З них цеглини вирізаєм.
А цеглина до цеглини —
І ростуть угору стіни.
От уже й готовий дім,
Будем жити ми у нім!
Щоб не мерзнуть, невеличку
Ми з відра зробили пічку.
А труба в ній — снігова,
Там вітрище завива.
А тепер сніговика ми
Ліпим власними руками.
Біля входу він стоїть
І ціпок в руці держить.
Цей ціпок сніговика
Всіх ведмедів наляка!..
Сніговик у нас удався.
Звідки ж ще один узявся?
Це Митько, це Митько,
Запорошений лінько.
Він стояв собі без діла,
В нього й руки задубіли.
— Руки снігом розітри
Та лопаточку бери! —
Щоб зв'язок з землею мати,
Треба радіо вмикати.
Надійшла із криголама
Чергова радіограма:
«Всі виходьте в п'ять нуль п'ять
Санний поїзд зустрічать,
Вам його спустив на лід
Криголам-атомохід».
Треба друзів зустрічати, —
Запряжем Рябка в санчата.
Та Рябку, напевно, тяжко:
Він не хоче йти в упряжку!
По прокладеному сліду
Санний поїзд їде, їде.
Це з'єднали так дружки
Мотузками саночки.
Ми — полярники віднині,
Ми зимуєм на крижині!
|
