MY PLANET MY PLANET

цікавий сайт для всієї родини


ПІВЕНЬ 2017


 
Фонові малюнки для робочого столу

Двадцять невеликих віршів на тему «Говорять діти». Ситуацій, подібних до змальованих у них, в житті дітей трапляється безліч мало не щодня. А може і у Вашій родині були такі кумедні історії. Написано дотепно, влучно, з почуттям гумору! Читайте з задоволенням.

Грицько Бойко

Мудрий Боря

 

— Закрий щільніш кватирку, Борю,

Бо дуже холодно надворі...


— А як закрить її щільніше,

Хіба надворі потепліша?

Гралася в долонечки

 

— Де ти завозилася?

Де ти забруднилася?


— Я в калюжі з сонечком

Гралася в долонечки!

Чи можна

 

— Сиди спокійно, — каже мама, —

І перестань молоть ногами.

Малий запитує тривожно:

— А язиком молоти можна?

Булка з маслом

 

Стоїть і гірко плаче Надя:

— Віддайте булку з маслом, дядю!

— Та я ж не брав, дівчатко миле...

— А ви на неї, дядю, сіли!

Внучатко і курчатко

 

Бабуся каже: — Глянь в гніздечко:

Курчатко клюнуло з яєчка.

Пита здивовано внуча:

— А влізло як туди курча?

Про Гаврила і чорнило

 

— Що робить? — пита Гаврило. —

Я ковтнув чорнила...


— Проковтни ще й промокатку, —

Буде все в порядку!

Рибак та черв'як

 

— Ти давно сидиш з вудками

На Дніпрі?

— Та не дуже — від ранкової

Зорі.

— А чого ж нема улову

В рибака?

— Не ловив я, — вчив я плавать

Черв'яка!

Як роблять сітку

 

— Як роблять сітку рибаки?

— А дуже просто, бач, руками:

Беруть маленькі дірочки

І їх обплутують нитками!

Підслухана розмова

 

— Ти промокатки не даси?

— Не дам — проси, хоч не проси!


— Ну, коли так, — трусись над нею!

Я промокну тоді своєю!

Нагодувала

 

Сестричка мовила: — Юрко,

Ти будеш пити молоко?


— А де воно стоїть у тебе?

— Ну, як не хочеш, то й не треба...

Сама бачила

 

— А хто це глечика розбив?

Не ти хіба, онученьку?

— Не я, — Мартинко відповів

І взяв сестру за рученьку.

Мала ж сказала: — Не Мартин! —

Та ще й знизала плечиком, —

Сама я бачила, як він

Не розбивав вам глечика!

Чому зупинився годинник

 

— Щось годинник, — каже тато, —

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився...


— Звідки взятись тому пилу? —

Мовила Галинка. —

Я ж годинник з милом мила,

Там нема й пилинки!

Чому в морі води багато

 

Була думка у Тимка

Із моря напиться,

Та попробував — гірка,

Солона водиця.


— Тому, — каже, — води є

У морі багато,

Що ніхто її не п'є, —

Вона гіркувата!

Те ж саме

 

— Ну, хіба таке годиться?!

В тебе знову одиниця!

— А мене сьогодні, мамо,

Запитали знов те ж саме!

Побіг і прибіг

 

— Розкажи, як в змаганнях шкільних

Ти із бігу усіх переміг?..


— Ну, спочатку я, значить, — побіг,

Ну, а потім я, значить, — прибіг!

Відповів

 

— Як тебе звати?

— Так, як мого тата.

— Ну, а тата ж як?

— Тата звати так,

Як зовуть мене:

В нас ім'я одне!

Про Альошу і калошу

 

Бабуся шукає:

— А де ж це калоша? —

Калошу, мов човник,

Пускає Альоша.

Альоша гукає:

— Бабусю, весна!

Віддайте і другу, —

Нащо вам одна?

Де п'ятий?

 

Мне хустиночку в руці,

Гірко плаче Віра:

— В мене п'ять було стільців,

А тепер — чотири.


Взявся братик рахувать:

— Раз, два, три, чотири, п'ять!

Віро, плакати облиш:

Ти ж на п'ятому сидиш!

Знайду

 

— Нащо калоші ти взуваєш?

— Я в них на вулицю піду!

— Але ж грязюки там немає...

— Нічого, — я її знайду!

Вчотирьох — від одного

 

— Чого тікаєте в розгін?

Ви ж — вчотирьох, а він — один...

— А ми ж не знаєм, — каже Влас, —

За ким він гониться із нас!