MY PLANET MY PLANET

цікавий сайт для всієї родини


ПІВЕНЬ 2017


 
Фонові малюнки для робочого столу
Грицько Бойко

Як Хвостун хвоста позбувся

казка

 

У Ясика-Карасика

Був собі кіт:

Не Мурлика,

Не Воркіт,

Не в чоботях —

Без чобіт...

Був сивенький кіт,

Кіт Хвостун,

Кіт-хвастун.


Невеличкий сам на зріст,

Але мав він довгий хвіст.

Як іде — хвостом дорогу мете:

Хвостуном його прозвали за те.


Дуже він хвостом пишався,

Задавався,

Вихвалявся:

— І пухнатий я,

І сивий,

І хвостатий,

І красивий!

Я — Хвостун! —

Всі прозвали задаваку,

Задаваку,

Вихваляку, —

Кіт-хвастун.


Хвостуна любив наш Ясик,

Хвостуна жалів Карасик.

Наче в казці, котик жив:

Тепло спав і смачно їв...

Та мишей він не ловив.


А зате Хвостун пухнатий

Добре вмів байдикувати.

Кожен день,

Цілий день:

То сидить собі, як пень,

То лежить — відпочиває,

То обіда, то дрімає.

Розтовстів наш котик дуже —

До мишей йому байдуже!..


Якось Ясик з ним гуляв

І таке йому сказав:


— Тато мій в цеху працює,

Мама все господарює,

Я ходжу у перший клас...

Тільки ти без діла в нас.

Годі байдики вже бить:

Ти берись мишей ловить!


А Хвостун: — Мишей люблю!

Мур-мур-мур!

Хочеш — зараз ізловлю! —

Мур-мур-мур!

Та прошу тебе одне —

Няв-няв-няв!

Ти в комору вкинь мене —

Няв-няв-няв!


Послухав наш Ясик таку його річ,

Узяв та й замкнув у коморі на ніч...

А на ранок,

А на ранок

Ясик лиш ступив на ганок —

Кіт Хвостун йому навстріч:

— З добрим ранком, Ясику,

Ясику-Карасику,

Я трудився цілу ніч! —

Не дрімав,

Полював,

Двох мишей

Упіймав!

Подивися —

Двох!

Натомився —

Ох!.. —

Ясик мовить: — Молодчина! —

І коту погладив спину...

Загордився наш хвастун:

— Я похвалений Хвостун!.. —

І з усіх котячих ніг

До гусей у двір побіг.


— Гей, ви, гуси-гелготухи!

Хто не чув — нехай послуха:

Я аж двох мишей зловив!

Похвалив мене наш Ясик,

Похвалив мене Карасик,

Ще й погладив, як хвалив.


Не простий вже я пустун —

Мур-мур-мур!

Я похвалений Хвостун —

Мур-мур-мур!

Насміялись гуси з нього:

— Га-га-га!

Ні, не чули ми такого —

Га-га-га!

Так зведеш ти всіх мишей

Нанівець.

Молодчина ти у нас,

Молодець!..


А Хвостун ще дужче запишався,

До курей у курник він подався.


— Гей, ви, кури-цокотухи!

Хто не чув — нехай послуха:

Я аж двох мишей зловив!

Похвалив мене наш Ясик,

Похвалив мене Карасик,

Ще й погладив, як хвалив.

Мене й гуси похвалили,

І тепер скажу я сміло:


Не простий вже я пустун —

Мур-мур-мур!

Я похвалений Хвостун —

Мур-мур-мур! —

Насміялись кури з нього:

— Ко-ко-ко!

Ні, не чули ми такого —

Ко-ко-ко!

Так зведеш ти всіх мишей

Нанівець.

Молодчина ти у нас,

Молодець!


Підкрутив наш котик вуса:

«Ще й пташкам я похвалюся!»

І побіг він у садок

До пташок.


— Гей, ви, пташки-щебетухи!

Хто не чув — нехай послуха:

Я аж двох мишей зловив!

Похвалив мене наш Ясик,

Похвалив мене Карасик,

Ще й погладив, як хвалив.

Гуси й кури похвалили,

І тепер скажу я сміло:

Не простий вже я пустун —

Мур-мур-мур!

Я похвалений Хвостун —

Мур-мур-мур!


Солов'Ї сміються з нього:

— Тьох-тьох-тьох!

Ні, не чули ми такого —

Тьох-тьох-тьох!

Так зведеш ти всіх мишей

Нанівець.

Молодчина ти у нас,

Молодець!..


Знали всі уже в селі:

І дорослі,

І малі,

І шпаки,

І горобці,

І сусідські

Три вівці...

Всі хитали головами:

— Ой-йо-йой!

От Хвостун у нас герой,

Так герой!..


А «герой» так запишався,

Запишався і зазнався,

Що коли повечоріло

І комору знов закрили, —

Він уже не полював,

А лежав і міркував:

«Не простий вже я пустун —

Мур-мур-мур!

Я похвалений Хвостун —

Мур-мур-мур!


Буду я відпочивать! —

Інші хай мишей їдять,

Бо мені це не пристало —

Я люблю ковбаску, сало»...

Потягнувсь він, позіхнув

І на ящику заснув...

Тишком-нишком

Вийшла мишка

Із нори.

В шкряботушки

Ніс і вушки

Догори.


Чує мишка,

Бачить мишка:

Кіт ліг спать...

— Треба трішки, —

Каже мишка, —

Зачекать.

Хай засне він, хай задасть він

Хропака, —

Отоді вже кіт узна,

Хто я така!


Та й майнула,

Та й шугнула до нори...

Опівнічної темненької пори

Тишком-нишком

Вийшли мишки:

Тридцять три!

І тягли вони:

Нитки,

І шпагат,

І мотузки...


Хвостуна мерщій зв'язали,

Хвіст одгризли і забрали

До нори...

Кепські справи у кота,

Бо позбувся він хвоста!..

Кіт проснувся вранці рано:

Що таке? Ніяк не встане!

Став пручатись — та дарма...

— Ой-йо-йой! Хвоста нема!..


Тут прибігла

З хати

Мати,

Вихваляку рятувати,

А за нею Ясик,

Ясик-Карасик;

Розв'язали мотузки...

Кіт з комори навтіки!

Та спіткнувся і упав,

Ледве встав і почвалав...


Йде він, голову понурив...

Ну, а кури,

Ну, а кури,

Як побачили кота

Без хвоста,

Завели на всі лади:

— Куд-куди?


А за ними всі в селі:

І дорослі,

І малі,

І шпаки,

І горобці,

І сусідські

Три вівці:


— Так і треба хвастуну, —

Щоб не зазнавався!

Так і треба Хвостуну —

Без хвоста зостався!