Сиченя

Серед дня

Сиченя

Полетіло

Навмання.

Навмання

Полетіло

І крилечко

Надломило.

Плаче, бідне,

У кущах,

Зве сичиху

І сича.

Прилетіли

Батько й мати

До свойого

Сиченяти.

— Клич не клич, —

Каже сич, —

День — не ніч!

День — не ніч! —

А сичиха

Каже: — Лихо!

Ми удень

Сліпі неначе:

Нічогісінько

Не бачим... —

Уночі,

Лиш вночі

Добре бачать

Всі сичі.