MY PLANET MY PLANET

цікавий сайт для всієї родини


ПІВЕНЬ 2017


 
Фонові малюнки для робочого столу
Дмитро Білоус

Це ж як вірш

 

Є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова — це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки — це ж як вірш!


Називний питає: хто ти? що ти?

Хоче він про наслідки роботи

І про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.


Родовий доскіпує свого —

хоче знати він: кого? чого?

І про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.


Все давальний дасть — не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?


У знахідного свої потреби:

він — кого? і що? — питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?


А орудний хоче знать: ким? чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?


А місцевий — де? В якому місці?

Хоче знати — у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

гей, Іване, Петре чи Миколо,

ви не будьте сонні та байдужі —

у житті нема нічого згірш.


Рідна мова! В ній слова — як ружі,

а самі відмінки — наче вірш.